«Формування творчих здібностей на уроках  шляхом застосування інтерактивних методів»

  Я прагну досягти в житті простого дива.

                                               Хай будуть терна на путі, хай буде злива

                                             невдач, поразок і падінь... Але на щастя,

                                             серед прийдешніх поколінь у моїй власті

                                          плекати і віру, і тепло,і вчить любити.

Я прагну сіяти добро й талант творити.  

Професія вчителя – найвідповідальніша професія у переліку всіх спеціальностей. Адже від учителя, його вміння і знань залежить майбутнє кожної дитини. Тому вчитель все життя не лише навчає, а й постійно вдосконалює свій фаховий рівень. Ми розуміємо, що час швидкого поширення інформаційно-комунікативних технологій у всіх сферах людського життя вчитель повинен йти попереду, бути надсучасним,щоб донести до кожної дитини знання, які потрібні їй, щоб стати комунікабельною людтною та здобути престижну професію. У шкільних стінах починається все, що може радувати чи непокоїти… 

     Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове,з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», - цю думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.

Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи.  Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

Я вважаю, що важливим є принцип активності дитини. Знання учнів, розумовий, духовний та культурний розвиток повинні спиратися на власні зусилля. Особливу цінність для учня має шлях, який він обере, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Учень оволодіває знаннями і навичками, які у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху. Через те я вирішила працювати над проблемою  «Формування творчих здібностей на уроках шляхом застосування інтерактивних методів».

      Актуальність досвіду зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в Україні, спрямованими на становлення творчої особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань; сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності; забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання; робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі; створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів.

 Я впевнена, що використання інтерактивних методів на уроках  сприятиме розвитку творчих здібностей школярів.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємопорозумінні: вчитель – учень, учень - учень. При цьому вчитель і учень рівноправні, рівнозначні суб’єкти  навчання. 

Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеним  є : групова робот, що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності;

робота в парах, що дає можливість учням обмінятьсь ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом; метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання.«Мікрофон» — це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити  може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Урок основи здоров`я 3 клас. Тема : «Звичка».

Запитання вчителя: — Укожного з вас є якась звичка, згадайте її і назвіть.

     «Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництву; учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами; співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися; експертів, що аналізують проблему; друзів, які спілкуються один про одного, довіряють, допомагають.           «Мозковий штурм» — це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5-7 осіб, що є «генераторами ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записуються на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалити якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

 Урок природознавство 3 клас. Тема: Кругообіг води

Запитання вчителя: -  Що визнаєте про воду?

• Якого кольору вода?
• Який запах має вода?

    Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учніпригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує (3 клас).

Запитання

— Де ви можете знайти відповіді на свої запиьтання?

— Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, раді< комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творім письменників, журналів, словників.)

  Робота в парах

Я пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії чи аналізу. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватися першим, і пропоную обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Вважаю, своїм головним завданням  розвинути в дитині всі

позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце к суспільстві, призначене для неї природою. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя. Як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися.

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до

активної діяльності. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, за певних

умов може перерости в стійкий інтерес до знань. Проблемою розвитку творчих здібностей молодших школярів шляхом застосування інтерактивних методів я зацікавилася п’ять років тому.  Я відразу ж вирішила працювати над цією проблемою, як можна глибше вивчити її, і впровадити в свою роботу. Як же розвивати творчі можливості? Важливим завданням ефективного розвитку творчих здібностей є створення необхідних умов для її розвитку. Чим частіше дитина досягає найвищої «планки» успіху, тим успішніше розвиваються її можливості. З чого ж почати? У класі в мене 7 учнів, такі різні і неповторні. Одні до школи відвідували дитячий садочок, інші – ні, батьки з ними не займалися. Перш за все, з’ясовую для себе: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнювати, учень – смолоскип, який потрібно запалювати». Уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти і розвивати його позитивні риси. Тому ще з перших днів навчання дитини в школі намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок вперед. Працюючи над даною проблемою переконалася, що моє завдання – управляти процесами творчого пошуку йдучи від простого до складного: створювати ситуації успіху , що сприяють тво активності школяра; розвивати його уяву мислення; розв’язувати дедалі складніші завдання. Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є  інтерактивні методи навчання. Саме вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку особистості. Незважаючи на розмаїття нововведень основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок. Готуючись до нього продумую кожен його етап, добираючи ефективні методи та прийоми.

 Перефразуючи вислів « Як назовеш корабель, так він і попливе», на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і пройде.

Тому велику увагу приділяю організаційному моменту.Організаційний етап кожного уроку покликаний створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно-позитивну атмосферу. Ось як роблю це я. Перед уроком запитую у дітей, який у них настрій, що їх хвилює , що радує. Потім пропоную їм узяти «чарівний мішечок» і повкидати туди всі свої негативні емоції. Я також «жбурляю» свої негативні емоції, «мішечок» зав’язується і викидається в кошик для сміття. Якщо діти приходять на урок втомлені, треба їх «струснути» і розвеселити пропоную ігри «Ха-ха-ха» або «Кричу до схочу». Вони  допомагають позбутися негативних емоцій.

    Для ефективного застосування інтерактивного навчання я старанно

планую свою роботу:

даю завдання учням для попередньої  підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відбираю для уроку або завдання такі вправи, які зацікавили б учнів; при виконанні даю учням час подумати над завданням; на одному занятті можу використати одну (максимум дві) такі

вправи, а не їх калейдоскоп; глибоко вивчаю і продумую матеріал, зокрема додатковий; старанно планую, розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую запитання й можливі відповіді.

В.О.Сухомлинський писав: «Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні діти йдуть по - різному». Тому, подаючи матеріал,  підбираю завдання за рівнем складності. Власний досвід свідчить про те, що які б інтерактивні методи ми не використовували б в практиці, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають ігрові завдання, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша можливість виявити себе як особистість, саморозвинутись, самовиразитись. Невід’ємною складовою частиною моєї педагогічної діяльності є ігрові технології.

    Гра для дитини – супутник життя. «Дитина граючи живе, і живучи грає». Саме гра є тим видом діяльності, у якому учні навчаються спілкуватися, набувають перших навичок поведінки в колективі, пізнають різноманітні явища навколишньої діяльності. На уроці чи то в позакласний час доцільна гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти, розвиває самостійність у мисленні, творчі задатки. Часто на уроки до дітей приходять герої улюблених казок, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Під час гри в дітей формується вміння спілкуватися, дослухатися до думки товаришів і висловлювати свою думку. Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи,  різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання. Продуктивними у розвитку здібностей учнів є нестандартні уроки, які широко використовую в практиці своєї роботи:інтегровані, театралізовані, міжпредметні. Застосовую в своїй роботі такі засоби пізнання, які розширюють можливості органів чуттів сприймати та запам’ятовувати. А саме – мультимедіа: відео демонстрації, мультимедіа-призентації, навчальні фільми. Ці ресурси допомагають  створити психологічну атмосферу уроку під час організаційного етапу, за якої досягається успіх навчальної діяльності, оцінити базові знання учнів під час перевірки, дати можливість учням оголосити тему та мету уроку, ознайомити з новою інформацією, закріпити нові знання, інформувати та інструктування дітей про завдання( домашнє завдання).

   Кожна дитина по - своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися. Скільки дітей – скільки й здібностей. Тому в процесі навчання намагаюся розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, тісно співпрацюю з батьками підтримуючи дитину в реалізації її інтересів у школі і в сім’ї. Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти практичним розумінням основ наук залучаю своїх вихованців до конкурсів і олімпіад. Проводжу різноманітні інтелектуальні ігри: КВК, «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Найрозумніший». Мої вихованці є постійними учасниками та лауреатами Міжнародних конкурсів: математичного «Кенгуру», інтерактивно–природничого «Колосок».

      Навчальний матеріал легше засвоюється і найдовше зберігається в пам’яті в тому випадку, коли учень не пасивно сприймає те, що говорить учитель, а активно діє під час вивчення матеріалу. Треба вчителеві так організувати роботу на уроці, щоб у очах дітей палав вогонь зацікавленості. Уміння зацікавити дітей – ось єдине правило шкільної дисципліни. Учитель повинен вселяти в учнів віру у власні сили, розвивати самостійність та ініціативу, спонукати до творчої праці.   

Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.»  Я. А. Коменський

«Спасибі» - почуте від учнів та батьків – це вища нагорода для вчителя.

Для більшого розвитку свідомості учнів , їх духовного росту я використовую роботу над притчами. Наприклад, мені дуже подобається притча «Все в твоїх руках»:

Колись давно в одному місті жив Учитель. Багато Учнів приходили до нього навчатись. Якось один з Учнів подумав: «Чи є питання, на яке наш Учитель не зміг би відповісти?» Тоді він пішов на галявину і піймав найкрасивішого метелика, сховав його між долонями. Метелик своїми лапками лоскотав долоньки Учня.

Хлопчик подумав: «Якщо я запитаю в Мудреця, який Метелик у мене в руках: живий чи мертвий, чи зможе Він дати правильну відповідь? Коли Мудрець скаже, що метелик живий, - я притисну його, і метелик помре. Коли ж Мудрець скаже, що метелик мертвий, -  я розтулю долоньки, і метелик випурхне.» Посміхаючись, Він підійшов до Учителя і запитав:

- Скажіть, Учителю, який метелик у мене в руках, живий чи мертвий?

- Учитель уважно подивився на Учня та промовив:

- Все в твоїх руках!